Щоденні тексти на листопад, 1964 р.

Помагаючи невільникам вийти з Вавилону Великого.— Одк. 18:4.

1. Бо Єгова суддя нам, Єгова законодавець нам, Єгова цар наш; Він спасе нас.— Іса. 33:22.

2. Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! — Одк. 14:8.

3. Ми ж не з тих, що хитаємося на загибіль, але віруємо на спасіння душі.— Жид. 10:39.

4. Коли ж хто про своїх, особливо ж домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.— 1 Тим. 5:8.

5. Упав, упав великий Вавилон, . . . “Вийдіть із нього, люди мої.”— Одк. 18:2, 4.

6. Ійдіте ж, ійдіте, виходіть із відти; не торкайтесь нечистого; виходіть із посеред нього, очистіть себе, ви, що носите посуди Господні! — Іса. 52:11.

7. Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів.— Тита 1:5.

8. А інший, третій ангол ішов вслід за ним, гучніш голосом кажучи. . .— Одк. 14:9.

9. Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики. А жінка, що бачив її, то місто велике, що панує воно над царями земними.— Одк. 17:15, 18.

10. Ніхто Бога ніколи не бачив,— Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.— Йоан 1:18.

11. Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? — Якова 4:4.

12. Розумне серце шукає знання.— Прип. 15:14.

13. І пізнаєте правду,— а правда вас визволить! — Йоан 8:32.

14. Ми, сильні, повинні нести слабості безсильних, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.— Рим. 15:1, 2.

15. А Він їм відказав: “Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що належить Мені буть при справах Мойого Отця”? — Луки 2:49.

16. Коли хто вклоняється звірині . . . то той пити буде з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його.— Одк. 14:9, 10.

17. А коли провиниться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим.— Матт. 18:15.

18. Я покажу тобі осудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами. З нею розпусту чинили земні царі, . . . В руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.— Одк. 17:1, 2, 4.

19. А я буду ходити в своїй непорочності,— визволь мене, та змилуйся Ти надо мною! — Пс. 26:11.

20. Вийдіть із нього, люди мої, щоб не стали ви спільниками гріхів його, й щоб не попали в карання його.— Одк. 18:4.

21. Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що не багато-хто мудрі по тілу, не багато-хто сильні, не багато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне.— 1 Кор. 1:26, 27.

22. Людина оправдується від учинків, а не тільки від віри? чи так само й блудниця Раав не з учинків була оправдалась. . .? Бо як тіло без духа мертве, так і віра без учинків — мертва.— Якова 2:24—26.

23. То відкрито я виступив супроти нього,— заслуговував бо він на осуд.— Гал. 2:11.

24. Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.— 1 Пет. 2:25.

25. Буде мучений в огні й сірці перед алголами святими та перед Ягням.— Одк. 14:10.

26. Будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру любов один до одного.— 1 Пет. 4:7, 8.

27. Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб був успіх твій явний для всіх.— 1 Тим. 4:15.

28. Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Єгова підпирає.— Пс. 37:16, 17.

29. Тут терпеливість святих, що бережуть заповіді Божі та Ісусову віру! — Одк. 14:12.

30. Це пишу я тобі . . . щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі.— 1 Тим. 3:14, 15.