Щоденні тексти на жовтень, 1964 р.
Пильно благословляючи вічну добру новину.— Одк. 14:6.
1. І побачив я іншого ангола, що летів серед неба й мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.— Одк. 14:6.
2. Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив учнів своїх.— Луки 11:1.
3. Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, а набиті будуть гумна твої.— Прип. 3:9, 10.
4. Проповідуй . . . докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. Настане бо час, коли здорової науки не будуть держатись.— 2 Тим. 4:2, 3.
5. Усяке подратування, й гнів, і лютість, і крик, і богозневага нехай буде взято від вас разом зо всякою злобою.— Ефес. 4:31.
6. А в Ефесі пробуду я до П’ятдесятниці, бо двері великі й широкі мені відчинилися.— 1 Кор. 16:8, 9.
7. А пресвітери, що добре пильнуют, нехай будуть гідні подвійної чести, а надто оті, що працюють у слові й науці.— 1 Тим. 5:17.
8. Дух Господа Бога (спочив) на мені. . . Проповідувати . . . день пімсти Бога нашого.— Іса. 61:1, 2.
9. І побачив я жінку, що сиділа вона на червоній звірині. . . А на чолі її було написане ім’я, таємниця: “Великий Вавилон”, . . . І бачив я жінку, п’яну від крови святих.— Одк. 17:3, 5, 6.
10. І не будеш своячитись з ними: не даси дочку твою за сина його, а дочки його не братимеш за сина свого.— 5 Мойс. 7:3.
11. Отож, уважайте, як маєте поводитися бережно, не як немудрі, але як мудрі, викупляючи час,— дні бо лукаві.— Ефес. 5:15, 16.
12. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам непослушні, невдячні, непобожні, нелюбовні, . . . нездержливі . . . мають вигляд побожности, але сили її відреклися.— 2 Тим. 3:2, 3, 5.
13. І великий град . . . падав . . . на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом.— Одк. 16:21.
14. У них бог цього віку осліпив був розум невіруючих.— 2 Кор. 4:4.
15. Небо розповідає про Божую славу, а про чин Його рук розказує твердь.— Пс. 19:1.
16. І свідоцтва Твої — то потіха моя, то люди поради моєї! — Пс. 119:24.
17. Співайте для Господа, благословляйте ім’я Його.— Пс. 96:2.
18. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а слуга — як господар його.— Матт. 10:25.
19. А за тих Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.— Йоан 17:19.
20. І побачив я . . . [червону звірину, переповнену] іменами богозневажними.— Одк. 17:3.
21. Господні очі скрізь по світу позирають, і доброго й лихого вони вбачають.— Прип. 15:3.
22. Потому я глянув,— й ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом.— Одк. 7:9.
23. Я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім . . . й мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі — Луки 2:10; Одк. 14:6.
24. А плід Духа: любов, радість, спокій, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, здержливість.— Гал. 5:22, 23.
25. Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць. І він запанує від моря до моря, й від ріки аж до кінців землі.— Пс. 72:7, 8.
26. Здержуватися від . . . задушенини, та від блуду.— Діян. 15:29
27. Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи! — Іса. 14:12.
28. Корячися один одному у Христовім страху.— Ефес. 5:21.
29. Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути . . . і бесіду довго точив,— аж до досвітку, потім відбув.— Діян. 20:7, 11
30. Дух Господа Бога (спочив) на мені. . . Проповідувати . . . день пімсти Бога нашого.— Іса. 61:1, 2.
31. А Ісус відповів йому: “Написано”.— Луки 4:4.