Щоденні тексти на липень, 1963 р.

Схороняючи наші душі живими вірностю.— Жид. 10:39.

1. І старого й молодика, дівицю, дитину й жіноцтво вбивайте на смерть, із тих же, на кому положено знак, не займайте.— Езек. 9:6.

2. На те бо ви покликані, бо й Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб й ви ішли слідом за його стопами . . . котрий був злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав судячому праведно.— 1 Пет. 2:21, 23.

3. Чи слід тобі було помагати нечистивцеві й любити ненавидячих Єгову? За це мав упасти на тебе гнів від лиця Єгови.— 2 Пар. 19:2.

4. “А праведний з віри жив буде” і коли хто малодушний, не вподобає душа моя його.— Жид. 10:38.

5. Ходячи проповідуйте, кажучи: Царство небесне наближилося.— Мат. 10:7.

6. Нікому нічим . . . не задовжуйтесь, тільки любовю один одному.— Рим. 13:8.

7. Усе ж це . . . приписано на науку нашу, на котрих кінець віку прийшов.— 1 Кор. 10:11.

8. Тим то коріться . . . чи то начальникам, яко від нього посланим на помсту лиходіям, а на похвалу доброчинцям.— 1 Пет. 2:13, 14.

9. Нехай же оце ніхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом свят, або нового місяця, або суботи.— Кол. 2:16.

10. З роду Юдиного дванадцять тисяч попечатано, з роду Рувимового дванадцять тисяч попечатоно.— Одкр. 7:5.

11. Бажаю ж, щоб кожний з вас являв таке саме старання про тверду надію аж до кінця . . . що наслідують обітниці вірою і довготерпінням.— Жид. 6:11, 12.

12. Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в імя Отця й Сина й святого духа.— Мат. 28:19.

13. Ми сталися спільниками Христовими, коли тільки початок існування до кінця твердо додержемо.— Жид. 3:14.

14. Вже більше не зву вас рабами, бо раб не знає що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.— Йоана 15:15. НС.

15. Так чиніть, знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо спасення ближче нас, ніж коли ми увірували.— Рим. 13:11.

16. Хто має ухо, нехай слухає, що дух говорить церквам: хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.— Одкр. 2:11.

17. Гад — напре на його військо, він побє потужне.— 1 Мойс. 49:19.

18. Ми ж не малодушні собі на погибель, а віруючі на спасення душі.— Жид. 10:39.

19. Чинити волю Твою, мій Боже, моя радість; і закон твій в глибині серця мого.— Пс. 40:8.

20. Усіх шануйте; брати любіть, Бога лякайтесь; царя честіть.— 1 Пет. 2:17.

21. О, як любий мені закон твій! Цілий день думка моя про його. Мудрішим став я над ворогів моїх через заповіді твої, вони бо все зі мною.— Пс. 119:97, 98.

22. І ви, батьки, не роздразнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці і напоминанню Єгови.— Ефес. 6:4.

23. Тілесна бо вправа мало корисна, а благочесть корисна на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого.— 1 Тим. 4:8.

24. Мій сину! памятай чого я тебе навчаю, й ховай заповіді мої в серці. Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблиці серця твого.— Прип. 3:1, 3.

25. Шукайте перше царства Божого та правди його; це ж все додасть ся вам.— Мат. 6:33.

26. Дбай про впокій зі всіма і про святість . . . наглядаючи, щоб хто не відпав від благодати Божої, щоб який гіркий корінь угору вирісши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі.— Жид. 12:14—16.

27. Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безбожних людей.— 1 Пет. 2:15.

28. Тим же . . . ідімо до звершення. . . І це зробимо, як Бог дозволить.— Жид. 6:1, 3.

29. І топтати муть погани Єрусалим доки сповняться часи поган.— Луки 21:24.

30. Бо, як Отець має життя в собі, так дав і Синові життя мати в собі.— Йоана 5:26.

31. Нагадуй їм, щоб начальників і властей слухали й корились.— Тита 3:1.