Страх чи любов котре ви навіваєте?
КОТРЕ ви запускаєте в інших? Що за ріжниця між теплим сонцем, що зігріває серце любовю в людських сотворіннях, і неспокійним, бурхливим страхом чоловіка! Глибоко в наших серцях ми можливо бажаємо запустити любов в тих з котрими ми маємо що-небудь до діла, а головно ми бажаємо це зробити для тих, що до певної міри залежать від нас або є відповідальні до нас. Однак помимо наших найкращих зусиль ми можемо зробити якраз противно. Як це? Через нашу необережність, брак розуміння або навіть через самолюбну амбіцію.
Диктатори володіють страхом. “Як безбожні йдуть у гору,— ховаються люди.” Страх нікого не будує, і тому звичайно власть диктаторів коротко триває.— Прип. 28:28.
Роботодавці та наставники мусять бути на осторозі відносно цього. Роботодавець може легко запустити страх замість любові у своїх робітниках через свою загрозу про відправлення з роботи, або будучи примхливим та нерозсудним. В наслідок цього, ті робітники можуть працювати тільки коли їх бачать. Також і батьки, соборні надзирателі і христіянські навчителі мусять звертати увагу на їх споріднення із тими порученими їм задачами.
Деякі батьки, а головно в центральній Европі, настроєні запускати страх в їх родини. Вони можуть вимагати сліпого послуху й найбільшої пошани, і рівночасно занедбують показати свою любов і турботу до родини, як її голови. В інших краях жінка й мати більше запускають страх, а чоловіки зрекаються своєї ролі через бажання миру. Знову, матери зрекаються своєї власті в користь дітей через свій страх до них. Тим і не дивно, що так багато анархії у світі!
Апостол Петро радив христіянським надзирателям відносно цього, щоб вони не панували над стадом Божим, але були прикладом. Хто діє як пан, той запускає страха в людей, хто ж дає добрий приклад, запускає любов.— 1 Пет. 5:3.
Воно дуже легко запустити страх, якщо ми не є уважні. Це можна зробити нашим виразом лиця. Коли ми спостережемо усміх або бажання усміхнутися, але ми затримуємо нерухомість або не відплачуємо усміхом, тоді цим ми спричиняємо сумнів і страх неначе ми нагарбуємо щось проти тієї особи. Мало треба зусилля, щоб засміятися, а однак це може значити багато!
Знову ми можемо запустити страх через тон нашого голосу. Грубий, строгий голос, рішучий тон може залякати інших, і цим чином боятися нас. Ми з природи можемо мати різкий, неприємний голос; ми можливо надто силуємо його. Якщо так, то добре для нас подумати, щоб поправити його якість. Ми можемо, коли будемо уживати самоконтролі, зробити його більше теплим, приязним, приємним для слуху так, щоб його звук уміщав любов замість страх.
Знову, ми можемо запускати страх тим, що ми показуємо себе надто зайнятими і не маємо часу для інших. Люди, які мають проблеми, можуть боятися приступити до нас, тому що даємо їм враження, що ми надто зайняті вислухати їх. Вони бояться турбувати нас, хоч може бути, що найважніша річ яку ми можемо зробити то це вислухати їх і дати їм пораду.
Чи ми є нетерпимі? Це також може запустити страх в інших. Якщо ми стаємо занепокоєні перервами, і стаємо роздратовані, і строго відказуємо задля браку самоконтролі, то правдоподібно ми запускаємо страх замість любови. Інші, що не бажають образити нас ні докучати нам, починають боятися, щоб не прогнівити нас.
Один з найбільше звичайних способів в який можемо, цілком несвідомо, запустити страх, то це через брак співчуття через занехання поставити себе в місці інших, тобто, через наш занепад зрозуміти їх. О, як часто люди зауважають: “Аж ви не розумієте!” Цей брак розуміння запускає страх в інших. Це заставляє нас формувати помилкові заключення, які стають перепоною між нами та іншими.
Це куди легше запустити страх замість любови, якщо ми поводимося байдужно або без розуміння. Це не значить, що ми завжди мусимо керуватися почуттями інших у виконанню нашого завдання. Противно, ми бажаємо виконати його якнайбільше гідно. Ми знаємо, які наші відвічальности є, і ми знаємо, що ми відповідальні комусь іншому, як інші можуть бути відповідальні нам. Але, коли ми признаємо наші задачі, то ми можемо подумати в який спосіб ми виконуємо їх. Ми можемо бути рішучими, та однак благими. Є час для всякого діла під сонцем. Ми не мусимо йти до скрайности або жорстокости, або бути кволими. Коли потреба вирине справити помилку, то памятаймо, щоб були повільні до гніву й поводилися розумно.
Слово Боже є повне добрих прикладів для тих, що запускають любов замість страху. Один із них, що є найбільший між людьми, ніхто інший як Ісус Христос. Він благий, думав і розумів. Сказав він: “Прийдіть до мене, всі знеможені та отягчені, я впокою вас. Візьміть ярмо моє на себе, й навчіться від мене; бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим. Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.”—Мат. 11:28—30.
Добрий приклад подав нам, як ступати слідами Ісуса, апостол Павло. Зауважте, як він запускав любов в інших. “Ні, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє діток своїх, оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю передати вам не тільки благовістя Боже, та ще й свої душі, тим що були нам любі.”— 1 Солун. 2:7, 8.
Наслідуючи ці добрі приклади, ми принесемо щастя для себе й тих, що ми спілкуємо з ними.