Будьте по стороні правди

ВСІ добре-поінформовані посвячені християни знають, що Армаґедон наближається швидко. Сатана знає, що він має тільки короткий період часу, щоб відвернути всіх людей геть від Бога Єгови. Хоч сам вповні пробуджений й несамовито активний, він ходить, щоб заколисати правдивих християн до спання, як це він заколисав до спання так зване Християнсво. Задля цього тепер є сильніша причина як ніколи, щоб прийняти до серця Павлову пораду, перший раз дану Тимотею: “Пильнуй себе і науки; перебувай у цьому; це бо роблячи, і сам спасешся і ті, що слухають тебе”.— 1 Тим. 4:16.a

Які є ті правильні речі, яких ми маємо пильнувати? Студіювати Слово Боже приватно й з нашими братами у служебних центрів й Залах Царства; брати участь у всіх подіях служення Царства при кожній нагоді, доглядати випадкового свідкування; тримати себе несплямленим від світової політики, інтриґ й неморальної гидоти; й бути пильним до молитви, бути скорим до дорогоцінних привілеїв з нашим небесним Отцем.

Отже це одна річ знати правду, а друга жити нею. Для цієї цілі нам потрібно пригадувати собі постійно приклади й поради Писання. Ісус напевно визначив досконалий приклад для нас, сповнивши праведність. Він проповідував й безупинно навчав пильно. Він запрошував інших, щоб ступали його стопами.

Одна з головних перепон для нашого наслідування в праведності є пастка матеріалізму. Тому то Ісус повторяюче перестерігав нас проти нього. Ось в його “проповіді на горі” він радив нам не журитися про завтра або, що нам їсти й убиратись, але шукати перше Царства Божого й його праведності. Ісус дав подібну пораду в його ілюстрації про сівача, показуючи, що деяке насіння не принесло овочу задля “журби та багатстма і розкошей життя”. А особливше нам треба брати до серця Ісусову пересторогу відносно нашого часу: “Остерегайтеся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та п’янством, та журбою життя цього. Й щоб несподівано на вас не настиг день той. Бо як сітка, впаде на всіх”.— Матт. 6:31—34; Луки 8:14; 21:34, 35.

Апостол Павло вірно наслідував Ісуса в словах й ділах. Він перебував вірно при праведності, як це записано в книжці Діяння й Павлових власних листах так ясно показано. Радивши іншим робити так само, він вказав, що “Ніхто ж, воїном бувши не мішається в справи життя (цього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном”. Так, як можемо ми стояти при праведності коли ми непотрібно вмішуємося в комерційні зайняття? — 2 Тим. 2:4.

Щоб стояти при праведності, нам також потрібно пильнувати, котру то потребу Ісус повторяючи підкреслив: “Пильнуйте і моліться”. “Глядіть пильнуйте, . . . оце ж пильнуйте”. “Блаженні слуги ті, котрих прийшовши пан, знайде їх пильнуючи”.— Матт. 26:41; Марк 13:33—35; Луки 12:37.

Отже не будьмо як так зване Християнство, котре дрімає відносно значення часів, а радше будьмо як ранні християни, котрі не гаїлися з утечою з Єрусалиму, коли побачили римські армії відкликані в 66 році по Хр. Стояти на сторожі праведности, ми також переживемо знищення надходяче, щоб набути вічне спасення в новім світі Єгови.

[Примітки]