Щоденні тексти на березень, 1957 р.

1. Що за користь чоловікові, хоч би світ увесь здобув, а душу свою занапастив? — Мат. 16:26, НС.

2. Будьте сильні і майте в серці одвагу, ви всі, що вповаєте на Єгову.— Пс. 31:24, АС.

3. Я бо Єгова, Бог твій, Бог ревнивий, що вимагає виключної посвяти.— 5 Мойс. 5:9, НС. ВБ 5/56 1, 11а

4. Спогадайте давні давна, від початку віків, що я Бог, і нема іншого Бога нема мені рівні. Я прорікаю заздалегідь наперед те, колись буде, й від давнезних давен говорю про те, що ще не сталось: задуми мої сповняться, та й усе, що хочу, я вчиню.— Іса. 46:9, 10, АС.

5. Ані з кровю козлячою, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у святиню, знайшовши вічне відкуплення для нас.— Жид. 9:12, НС. ВБ 3/56

6. А шукайте перш царства Божого то правди його; це ж усе додасться вам.— Мат. 6:33, НС. ВБ 5/56 16

7. Єгова помазав мене на те, щоб принести благу вість убогим; післав мене сціляти сокрушених серцем; вістити невольникам визвол на волю, а увязненим — відчинення темниці.— Іса. 61:1, АС.

8. Котрі бо по тілу, ті думають про тілесне, котрі ж по духу,— про духовне. Думання бо тілесне — смерть, а думання духовне — життя і впокій.— Рим. 8:5, 6, НС.

9. І не будеш своячитись з ними: не даси дочку твою за сина його, а дочки його не братимеш за сина свого; . . . Бо вони відхилять синів твоїх від мене, щоб вони іншим богам служили; і запалив би гнів Єгови на вас, і швидко вигубив би він тебе.— 5 Мойс. 7:3, 4, НС.

10. Ви ж навчіться осягнути благородність. Бо тілесні вправи корисні на час, але благочестя є корисніше на все, маючи обітування життя нинішнього і будучого.— 1 Тим. 4:7, 8, НС.

11. Скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його, і одягнувшись у нового, що обновляється в розумі по образу Того, хто сотворив його.— Колос. 3:9, 10, НС.

12. Ніхто не може служити двом панам, бо, одного ненавидітиме, а другого любитиме; або до одного прихилиться, а другим гордуватиме. Не можете Богу служити й мамоні.— Мат. 6:24, НС.

13. Коли хто хоче йти слідом за мною, нехай відречеться себе самого, й візьме дерево тортур й іде слідом за мною.— Мат. 16:24, НС.

14. Достоєн єси, Єгово, приняти славу і честь і силу; Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю усе єсть, і створено.— Одкр. 4:11, НС.

15. Бог зложив тіло, давши більшу честь посліднійшому, щоб не було розділення в тілі, а щоб члени однаково один про одного дбали.— 1 Корин. 12:24, 25, НС.

16. І пійдуть многі народи й скажуть: Ходіть, вийдемо на гору Єгови, . . . в дом Бога Якова, а він покаже нам свої дороги, й ми будемо ходити його стежками.— Іса. 2:3, АС. ВБ 3/56 19а

17. О, Єгово,— ти наш отець; ми глина, а ти творець наш.— Іса. 64:8, АС. ВБ 5/56 17

18. Любі, не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони.— 1 Йоана 4:1.

19. Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона мені. Абималех же, Герерський, післав та й взяв Сарру.— 1 Мойс. 20:2, НС.

20. Руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу.— 2 Корин. 10:5, НС.

21. Не всякий має те знання, але дехто будучи призвичаний до ідола, їсть пожертви офіровані ідолові, і їх слабка совість стає дикою.— 1 Корин. 8:7, НС.

22. Мусиш любити ближнього твого, як тебе самого. Я Єгова.— 3 Мойс. 19:18, НС.

23. Настав на добру путь малого.— Прип. 22:6

24. Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Єгова, Бог твій, що вимагає виключної посвяти.— 2 Мойс. 20:5, НС. ВБ 5/56 6

25. Ні, а що посвячують погани, демонам посвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками демонів.— 1 Корин. 10:20, НС. ВБ 3/56 9, 10, 12

26. Надійся на (Єгову) всім серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум. У всіх стежках твоїх думай про його, а він простуватиме шляхи твої.— Прип. 3:5, 6, АП.

27. Люди . . . видаючи в школи й темниці, і водячи перед царі та ігомени задля імя мого.— Луки 21:12, НС. ВБ 5/56 5б

28. Боротьбою доброю я боровся.— 2 Тим. 4:7, НС.

29. І не приладжуйтесь до віку цього, а переобракуйтесь обновленням ума вашого, щоб довідатись, що воля Божа добра й угодна і звершена.— Рим. 12:2, НС. ВБ 5/56 13

30. Щоб воював ти в них доброю війною, маючи віру і добру совість, котру деякі відкинули, від віри відпали.— 1 Тим. 1:18, 19, НС.

31. Єгова . . . він Бог що вимагає виключної посвяти.— 2 Мойс. 34:14, НС. ВБ 5/56 14, 15