Щоденні тексти на травень, 1956 р.
1. Відповідність наша приходить від Бога.— 2 Корин. 3:5, НС.
2. І почала вкривати хмара громадський намет, і слава Єгови сповнила храмину.— 2 Мойс. 40:34, НС.
3. І проповідувати меться ця добра новина царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам.— Мат. 24:14, НС.
4. Безнастанне капання з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно; хто хоче здержати її, той намагаєть зупинити вітра, та сховати в руці оливу.— Прип. 27:15, 16, ПС. ВБ 5/56
5. Ійдіть . . ., хрестячи їх в імя . . . і Сина.— Мат. 28:19.
6. Ніякого в нічому не даємо спотикання, щоб не було ганене служення.— 2 Корин. 6:3, НС.
7. Благаємо ж вас, брати, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.— 1 Солун. 5:14, НС. ВБ 6/55 13а
8. Тільки ще трохи, і не буле беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його.— Пс. 37:10, НС.
9. Хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.— 1 Йоана 4:8, НС.
10. Удягність себе в любов, котра єсть союз звершення.— Колос. 3:14, НС.
11. Майте віру в Бога.— Марка 11:22, НС.
12. Що в надії мусить ратай орати, і хто молотить, (робить це) з надією.— 1 Корин. 9:10, НС.
13. Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.— Мат. 5:48, НС. ВБ 1/56 1, 2
14. Прославляй душе моя, Єгову, і не забудь усі добродійства його.— Пс. 103:2, АС.
15. А любов збудовує.— 1 Корин. 8:1, НС.
16. Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови, і в тартарус хоронено їх на суд.— 2 Петр. 2:4, НС.
17. Кожного дня не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати добру новину.— Діян. 5:42, НС.
18. І слово моє . . . і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явлені духа і сили.— 1 Корин. 2:4, НС.
19. І написав від імення царя Артиксеркса, і запечатав царським перстенем.— Естери 8:10, НС.
20. Та й поклади знак на чолах у людей, що зітхають задля всіх гидот, які діються в городі.— Езек. 9:4, АП.
21. Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або поле ради мене і євангелиї, та й не прийняв у сотеро тепер, часу цього.— Марка 10:29, 30, НС.
22. А хто розсіває обмову, той дурний.— Прип. 10:18, ПС.
23. “Виходить старий чоловік, закутаний в довгу одежу.” Зрозумів тоді Саул, що це “Самуїл”.— 1 Самуїл. 28:14, НС.
24. Ні військом, ні силою вашою, тільки моїм духом, говорить Єгова сил небесних.— Захар. 4:6, АС.
25. І дякую Богу, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, пославши мене на службу.— 1 Тим. 1:12, НС.
26. І не могли священики ввійти в дім Єгови, бо слава Єгови сповнила храмину Єгови.— 2 Паралип. 7:2, НС.
27. Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо.— Діян. 17:28, НС.
28. Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Єгову.— Пс. 112:7, АС.
29. І прозрів (Савло) того часу, та й встав, охрестився.— Діян. 9:18, НС.
30. І горе мені, коли не благовіствую.— 1 Корин. 9:16, НС.
31. Надійшло до мене слово Єгови, говорячи: Перш ніж я зложив тебе в утробу матері твоєї, знав я тебе, і перш ніж ти, появився із внутра матері своєї, осьвятив я себе: (висвятив, АВ) пророком для народів призначив тебе, . . . до кого пішлю тебе, пійдеш ти.— Ерем. 1:4, 5, 7, Дя.