Щоденні тексти на падолист, 1955 р.

1. І розлютився змій на жінку, і пійшов провадити війну з іншими насіннями її — Одкр. 12:17, НС.

2. Перелюбники хіба не знаєте, що приязнь з світом цим — вражда проти Бога? — Якова 4:4, НС. ВБ 3/55 11а

3. Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже також з доброго життя діла свої в лагідності і премудрості. Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серці вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.— Якова 3:13, 14, НС.

4. Він докаже справу твою на суді.— Пс. 112:5, Ле.

5. Хто це вірний і розумний дворецький, що постановить його над челяддю своєю? Луки 12:42, НС. ВБ 7/55 15

6. І по всяк день не переставали вони і в храмі і по домах навчати й благословити Ісуса Христа.— Діян. 5:42, НС. ВБ 5/54 17, 18а

7. Тепер же, Єгово,— ти наш Отець; ми глина, а ти творець наш, і всі ми — діло руки твоєї.— Іса. 64:8, АС. ВБ 9/54 17

8. Розважливші бачать лихо й ховаються. Прип. 27:12, PC.

9. Бог поручає свою любов до нас у тому, що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.— Рим. 5:8, НС.

10. Клянучить, говорить Єгова сил: Як я задумав так воно й буде; як я призначив, так і станеться.— Іса. 14:24, АС. ВБ 4/55 2

11. Насіння його буде потужне на землі; буде благословенний нарід праведників.— Пс. 112:2, АС.

12. Тільки Диотреф, що побивається за старшуванням, не приймає нас,— 3 Йоана 9, НС. ВБ 7/55 11, 12а

13. Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а ан святість.— 1 Солун. 4:7, НС.

14. Хто б ні був... що оддавати ме насіння своє Молехові, скарати його смертю.— 3 Мойс. 20:2, НС. ВБ 1/55 8а

15. Ніч минула, а день наближився; відложімо ж діла темряви, а одягнімось у зброю світла.— Рим. 13:12, НС. ВБ 4/55 18а

16. Будьте тверезі.— 1 Петр. 1:13, НС.

17. Побачать це грішними . . . скрегочучи зубами, будуть пропадати. Жадання грішників загине.— Пс. 112:10, АС.

18. Так само й віра, коли діл не має, мертва сама по собі.— Якова 2:17, НС. ВБ 5/54 19а

19. Кожен з (князів) буде, мов затула від вітру й захист в негоду.— Іса. 32:2, АП.

20. Проповідуй слово, настоюй в час і не в час.— 2 Тим. 4:2, НС.

21. Хто коли чував таке? . . . Чи виринув край в одну днину? Чи народився де нарід від разу? — Іса. 66:8, АС.

22. Попереду погибелі йде гординя, а попереду упадку — надуте серце.— Прип. 16:18, АС.

23. Бог поблагословив нас, і післав Сина свого на благання за гріхи наші. — 1 Йоана 4:10, НС. ВБ 10/54 17, 18

24. Та й чого Єгова вимагає від тебе: ділай справедливо, люби вчинки милосердні, й ходи в покорі перед Богом твоїм.— Мих. 6:8, АС.

25. Скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його, і одягнувшись у нового, що обновляється в розумі по образу Того, хто сотворив його.— Колос. 3:9, 10, НС. ВБ 1/55 7а

26. І перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи.— Іса. 2:4, АС.

27. Агнець бо . . . пасти ме їх, і водити ме їх до живих джерел вод; і Бог отре всяку сьлозу з очей їх.— Одкр. 7:17, НС.

28. Губи його маснійші, як сметана, а в серці його війна; гладші слова його над оливу, а вони — обнажені мечі.— Пс. 55:21, АС.

29. Він бо по віки не захитається; память праведника буде вічна,— Пс. 112:9, РоПсс.

30. Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його застане, що робить так. Направду кажу вам: що поставить його над усім добром своїм.— Мат. 24:46, 47, НС. ВБ 7/55 14