Щоденні тексти на серпень

1. Отче наш, що на небі; . . . Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.— Мат. 6:9, 10.

2. Калеб . . . сказав: Пійдемо та й займем її, стане бо сили в нас впокорити її. Ті ж чоловіки, що з ним ходили у гори, мовляли: Не буде в нас сили увійти між цих людей, вони бо сильніщі, як ми.— 4 Мойс. 13:30, 31.

3. Знаю бо вдачу їх, куди вона запровадить їх.— 5 Мойс. 31:21, АТ. ВБ 1/54 13а

4. Та ви приступили до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалиму небесного, і до міряди ангелів, в загальній асамблеї.— Жид. 12:22, 23, НВ. ВБ 10/53 13, 16б

5. Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, . . . Тоді, хто в Юдеї, нехай біжить у гори.— Луки 21:20, 21.

6. Назвуть тебе ласкавість, а країну твою — замужня; Господь бо вподобав тебе, й земля твоя знов подружиться.— Іса. 62:4.

7. Хто любить батька або матір більше мене, недостоєн мене.— Мат. 10:37.

8. Царство твоє, царство всіх віків, і влада твоя триває через всі роди — Пс. 145:13, АС. ВБ 4/54 28, 29

9. Від тепер побачите Сина чоловічого, сидячого по правиці сили, й йдучого на хмарах небесних.— Мат. 26:64, НВ. ВБ 6/53 31а

10. Хто в дійсності є вірний невільник й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб давати їй харч у відповідну пору? — Мат. 24:45, НВ. ВБ 10/53 2а

11. Той був душогубцем з почину; й в правді не встояв; бо нема правди в йому.— Йоана 8:44.

12. Дожидав бо міста маючи дійсні основи і будівничий і творець котрий є Бог.— Жид. 11:10, НВ. ВБ 2/54 19, 21

13. Тим оце не спімо, як інші, а пильнуймо і будьмо тверезі . . . . одягнувшись у зброю віри та любови і надівши шолом надії на спасення. Бо не призначив нас Бог на гнів, а на одержання спасення.— 1 Солун. 5:6, 8, 9.

14. Не маємо бо архиєрея, що не міг би боліти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси так як і ми, але без гріха.— Жид. 4:15, НВ.

15. Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму свідків, . . . з терпінням біжім на боротьбу, що перед нами.— Жид. 12:1. ВБ 9/53 13, 14, 25а

16. Хто є відповідний на це? Ми є; бо не такі ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як післані через Бога, перед Богом, у Христа кажемо.— 2 Корин. 2:16, 17, НВ.

17. Тільки ж, коли б і страждали задля правди, щасливі ви; страху ж їх не бійтесь, ані тривожтесь.— 1 Петр. 3:14, НВ.

18. Я ж закаменю запекле серце фараонове, щоб уганяв за ними.— 2 Мойс. 14:4.

19. Як же побачите огидну річ, що спричиняє спустіння, стоячу де не слід . . ., тоді хто в Юдеї, нехай втікає.— Марка 13:14, НВ.

20. Двигну всі народи.— Аггея 2:7. ВБ 6/54 20, 21

21. Усі . . . врадили між собою, щоб вийшла така царська постанова й оповіщено приказ, щоб того, хто в трицятьох днях засилатиме будь-яку просьбу до котрого бога або чоловіка, окрім тебе, царю, вкинути в яму поміж левів.— Дан. 6:7.

22. Великий Єгова і вельми достойний хвали, і величчя його недослідиме.— Пс. 145:3, АС. ВБ 4/54 10, 9

23. Ми нових небес і землі нової по обітниці дожидаємо в котрих праведність домуватиме.— 2 Петр. 3:13, НВ.

24. А дух і невіста кажуть: Прийди! і хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.— Одкр. 22:17. ВБ 5/53 4б

25. І дякую Тому, хто поручив силу мені, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу.— 1 Тим. 1:12, НВ. ВБ 8/53 14—16а

26. Тоді хто в Юдеї, нехай втікає на гори.— Марка 13:14.

27. Від ісходу та й до заходу сонця буде імя моє величатись проміж народами й всюди приноситимуть кадило імені мойому, . . . каже Єгова сил.— Мал. 1:11, АС. ВБ 12/53 18а

28. Як вівчар провіряє свою отару, коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівці мої.— Езек. 34:12. ВБ 1/54 3

29. Коли це знаєте, то щасливі ви коли робитимете це.— Йоана 13:17, НВ.

30. Того часу прийдуть тобі на серце мислі й ти задумаєш лиху річ.— Езек. 38:10.

31. Не було царя в Ізраїлі; кожен чинив, що йому здавалось добрим в очах його.— Суд. 21:25, НВ. ВБ 2/53 23, 24