Вихід ізраїльтян з Єгипту

ЄГОВА наказав Мойсеєві піти до фараона і від його імені сказати: «Відпусти мій народ» (Вх 5:1). Фараон відкинув це прохання, адже не хотів втрачати таку кількість рабів. Більш того, він сказав, що не знає Єгови, тобто не визнає його як правдивого Бога (Вх 5:2). Фараон поклонявся єгипетським богам і навіть самого себе вважав богом. Тож постало питання: хто є правдивим Богом? Пославши на Єгипет 10 кар, Єгова здійснив «присуд над усіма єгипетськими богами». Він звільнив свій народ і так показав, що є живим, правдивим Богом (Вх 12:12).

Група ізраїльтян вирушила з краю Рамесес (Єгипет) 15 нісана 1513 р. до н. е. Коли вони йшли на Сх., до них, очевидно, приєдналися ізраїльтяни, які жили в краю Гошен. Прийшовши в Ефам, вони почули наказ Єгови «повернутися і стати табором перед Пігахіротом... біля моря». Єгиптяни, мабуть, подумали, що ізраїльтяни заблукали й опинились у безвиході, адже з одного боку було Червоне море, а з іншого — гори (Вх 13:20; 14:1—3). Коли єгиптяни на бойових колісницях наздогнали своїх рабів, здавалося, що ті в пастці. Саме тоді Єгова врятував свій народ і знищив фараона та його військо (Вх 14:13—31). Так Єгова виявив свою могутню силу, аби «по цілій землі» розповідали про те, що він зробив для Ізраїля (Вх 9:16; ІсН 2:10; 9:9).