Неповні родини. Тенденція зростає
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
«У СПОЛУЧЕНОМУ Королівстві є більше неповних родин, ніж у будь-котрій іншій європейській країні,— повідомляється в лондонській газеті «Таймс».— Одинокі батьки... з дітьми до 18 років — це нині майже кожна п’ята родина у Сполученому Королівстві, на відміну від кожної сьомої із датських родин і кожної восьмої з німецьких та французьких».
З кожних десяти одиноких батьків у Великобританії дев’ять є матерями. Традиційна, або так звана нуклеарна родина, що складається з батька, матері та дітей, нині, здається, є лише однією «концепцією родини» з-поміж багатьох. Але чому ж сьогодні більше неповних родин, ніж колись?
Головним чинником цього є розлучення й відокремлення. Тут британці наслідують тенденцію американців, у котрих близько половини усіх подружжів закінчується розлученням. Також змінилися людські вимоги до подружжя. За «Зельда Вест-Мід оф рілейт», організацією, що дає консультації стосовно подружжя, 20 — 30 років тому «роль чоловіка й жінки була набагато чіткіше визначеною. Чоловік заробляв на хліб, а дружина займалася домашніми справами». Але що сказати про наш час? «Нині подружжя можуть стати життєрадіснішими й приємнішими, але й також — труднішими. Жінки сподіваються од подружжя більше, ніж колись сподівалися їхні матері та бабусі. Вони бажають рівноправ’я, справжнього кохання, доброї дружби, можливості робити кар’єру у суспільстві — і, звичайно ж, дітей».
Статеві зносини з будь-ким, які пропагує світ розваг, породжують зневагу до традиційної родини. Молодь, що мала статеві зносини у дуже ранньому віці, часто не усвідомлює можливих наслідків. Для них подружнє життя — це злидні, обмеження власної свободи, зайві ускладнення.
Деякі одинокі батьки свідомо стали ними, інші — через обставини. Але багато одружених осіб, що були змушені стати одинокими батьками, не дуже були раді своїй «автономності». До таких людей належать і ті, що мали щасливе подружжя, але смерть забрала їм шлюбного партнера.
З другого боку, є й ті, подружнє життя котрих обернулося на гостру ворожість. Вони самі воліють виховувати своїх дітей. Багато з них посилаються на близькі взаємини зі своїми дітьми.
Хоча й існує багато причин зросту кількості одиноких батьків, але коли питання стосується відповідальностей та труднощів у буденному житті, то одинокі батьки особливо затурбовані. Яке в них життя? І як одинокі батьки можуть успішно нести свій тягар обов’язків?