Хто каже, що це було яблуко?
ЄВРЕЙСЬКЕ слово тап·пуʹах, звичайно перекладене словом „яблуко”, знаходиться кілька разів у Біблії. Однак, його не вживається описувати „дерево пізнання добра й зла”. (1 Мойсеєва 2:9, 17; 3:6) Звідкіля ж походить традиція, що яблуко було тим забороненим плодом?
Згідно з твором Рослини Біблії, автор Г. Н. Молденке, то „правдоподібно цю ідею спонукав вплив художників Середньовіччя і епохи Відродження, які так зображували його”. Наприклад, про славний живопис Райський сад через Петра Павла Рубенса (1577-1640 рр.), який тепер знаходиться в Гаагській галереї, Молденке каже: „Плід на дереві пізнання добра й зла, із змієм в’ючимся поміж його галуззя, точно здається бути яблуко. Правдоподібно з цього живописа походить теперішнє широкоприйняте, неправильне уявлення, що яблуко — це біблійна рослина”.
Відносно живописа Адама й Єви (дивіться малюнок) через німецького придворного живописця, Лукаса Кранаха Старшого (1472-1553 рр.), на якому є зображене яблуко, Молденке каже, що живописці епохи Відродження „любили зберігати їхнє право покладатись на свою уяву, коли їм так захотілось”. Інші художники тієї самої ери, як-от Тінторетто і Тітіан, те саме робили в своїх живописах на ту саму тему.
Серед перших письменників записати цю ідею, був славний англійський поет Джон Мільтон. У своєму творі Загублений рай (1667 р.), Мільтон писав про спокушення Єви змієм:
„Одного прекрасного дня, мандруючи в полі, я
Виліз на прекрасне дерево
Насичене плодом прекрасного різного кольору
Червоного та золотого...
Щоб задовольнити моє сильне бажання і
Скуштувати тих прекрасних Яблук, я постановив
Відразу поступитись перед; голодом і спрагою —
Дуже переконливі — збуджені ароматом
Того принадного плоду, спонукали мене”.
Таким то чином, не з Божого Слова, Біблії, але з примхливої, однак неправильно-скерованої, уяви живописців і поетів походить один з найбільш популярних міфів так званого Християнства. Що ж був той фрукт? Біблія нічого не говорить про це, бо важливим не є фрукт, але неслухняність людини.— Римлян 5:12.