„Великий Цар” дисциплінує людського царя

ХТО є цей „Великий Цар”? Ніхто інший як Сам Єгова, Бог небес. (Матвія 5:35) А хто є той людський цар, якого Він дисциплінує? Цар Давид. Друга книга Самуїлова розказує як цей великий Цар дисциплінує царя Давида. Ця книга покриває коло сорок років Давидового життя, від часу коли власне покоління робить його царем, аж до часу коли його син Соломон стає царем Ізраїля.a

Історія Давидового царювання показує, що Бог Єгова дисциплінував його, але Давид завжди правильно відносився до цієї дисципліни, немає різниці чи вона складалася з усних наказів чи з суворої кари через його помилки та гріхи.— Порівняйте з Посланням до Євреїв 12:5, 11.

Спочатку Другої книги Самуїлової бачимо, що Давид сумує через смерть царя Саула й його дуже близького та вірного друга Йонатана. Потім, Давид питає, що він має роботи й Єгова наказує йому піти до іудейського міста Геброну. Давид послухав і там його помазали на царя над поколінням іудейським. Але, Авнер, голова ізраїльського війська, помазує Саулового сина Ішбошета на царя решта Ізраїля. Через це вибухає цивільна війна, яка продовжується кілька років аж поки Авнер не приєднується до Давида, і приводить решта Ізраїля з собою. Поцарювавши над Іудеєю сім з половиною років. Давида помазується на царя дванадцятьох поколінь Ізраїля. Давид зараз відбирає Єрусалим від євусеянів і робить його своєю столицею.— 2 Самуїлова 1:1 до 5:10.

Давид просить керівництва від Єгови як йому поступати, і завжди набуває перемоги у війнах з филистимлянами. Він забажав, щоб принести святий ковчег заповіту, символ Божої присутності до Єрусалима. Але, тому що не поступає за Божим керівництвом, для нього, Бог диспиплінував його: Бог убиває чоловіка, тому що цей доторкається до ковчега. Пізніше, серед великих веселощів Давид правильно приносить ковчег в Єрусалим, на раменах левітських священиків. Вважаючи це непридатно, що ковчег тримали у наметі, а він сам мешкав у палаці, Давид забажав збудувати храм для нього. Але Єгова каже, тому що Давид був вояком і проливав кров, то його син мусить збудувати храм. Одначе, Єгова Сам збудує Давидові дім, тобто, рід царів, який ніколи не минеться. Бог сповнив цю обітницю в Своєму синові, Ісусові Христові, потомкові Давида.— 2 Самуїлова 5:11 до 7:29; Луки 1:30—33.

Давид продовжує переможну боротьбу проти ворогів Ізраїля. Але, одної весни, замість іти на війну, Давид зостався вдома. Через це, він утягається у справу з Віфсавією, дружиною Юрії, один з його видатних вояків. Вона завагітніла, і коли Давидове зусилля закрити свою невірність не вдається, він відсилає її чоловіка на фронт щоб його вбили і дружиться з нею.— 2 Самуїлова 8:1 до 11:27.

Але, це дуже незадовольняє Єгову. Він посилає Свого пророка докорити Давидові, який признав свою провину і покаявся. Однак, Давид дуже постраждав через його гріх. Пророчий суд був мов меч який ніколи не відступить від його дому. Перше, син, що народився з цього перелюбу вмирає. Тоді один з Давидових синів, Амнон, закохався і ґвалтує власну сестру рідну тільки по одному з батьків, Тамару, а потім дуже зневажає її. Її рідний брат, Авесалам, чекає свого часу, а тоді вбиває Амнона. З часом він примиряється з батьком Давидом, тільки завести змову, щоб відвернути людей від Давида. Авесалам підбурив бунт і його батько, з великою родиною, втікає з Єрусалима. Справді, що Давида дисциплінується, карається за його гріхи. Єгова так веде справу, що військо Авесалама набуло перемогу. Тепер прочитайте трохи з Давидової поезії, більшість з якої знаходимо в 18-му Псалмі.— 2 Самуїлова 12:1 до 20:26; 22:1 до 23:7.

Давид робить ще одну дуже серйозну помилку й його знову дисциплінується за це. Він наказує переписати народ незважаючи на спротивлення Йоава, команданта Давидового війська. Зробивше це сумління починає гризти Давида. Але вже було запізно. Бог дозволив йому вибрати одну з трьох кар і Давид вибирає пошесть. Бачачи, що його люди вмирають неначе мухи він молиться: „Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці,— що зробили вони”? Він жертвує до Єгови і пораза зникає. Книга кінчається цим випадком.— 2 Самуїлова 24:1—25.

Друга книга Самуїлова докладно показує як Великий Цар, Єгова дисциплінує Свого слугу, царя Давида. Давида годиться похвалити за те, що він ніколи не збунтувався і ніколи не складав вину на когось іншого, так як робили Адам, Єва й цар Саул. У Давида було добре серце, і він відносився до дисципліни. Ми ніде не читаємо, що він повторяв свою помилку. Його царювання було успішне у тому, що він не згубив Божої ласки до самого кінця і Бог уживав його поширювати кордони Ізраїля до їхньої божественно призначеної межі. Справді Давид поставив гарний приклад, як ми повинні відноситись до дисципліни, немає різниці в якій формі вони приходить.— Євреїв 12:5—11.

[Примітка]