Змінюючи життя в Африці

ОДНО соціологічне дослідження матрілійного (матріархат, це форма первісного родового суспільства в якій родові групи утворювались за спорідненістю до жіночої лінії та з керівною роллю в них жінки) суспільства в області Луапулі, Замбія, надруковано в Американський етнолог. Дослідниця Карла О. Поїва з університету, Летбрідж, Альберта, Канада, говорить про вплив релігійних сект та традиційний спосіб життя в Луапулі. Після 18 місяців перебування з цими людьми, Поїва робить висновок, що тільки „Свідки Єгови мали успіх змінити поведінку їхніх членів одні до одних у родинних стосунках та економічних діяльностях”, беручи до уваги що інші мають „байдужий рекорд успіху керувати практичну поведінку і вимагати, щоб особи практикували її”. В її дослідженні поміщено наступні спостереження:

„По селах діяльності [Свідків Єгови] дорівнюють наслідки, яких слід сподіватись від найкращих визволяючих нереволюційних рухів. Члени поступово змінювали своє життя і таким чином, непрямо, їхні суспільства з наміром, щоб стати цілковитими вчасниками у прийдешньому Царстві Божому. . .

„Свідки Єгови, які в своїм навчанні користуються процесом, щоб ним витворювати дозрілих слуг, . . заслужили поважність між їхніми громадянами бути сумлінно чесними і тому їм дають роботу коли потрібно обходитись з грішми”.

Говорячи про родинні традиції жителів Луапули, дослідниця Поїва пояснює, що через те що спадщину їхнього суспільства досліджено через материнську лінію, „то матрілійність у Луапулі дозволяє жінкам контролювати землю, збирати грошові пересилання від дітей, і відпускати ,нездатних’ чоловіків”. Вона також спостерігає: „Жінки відчувають, що легкі розводи є дуже важливими під обставинами в яких чоловіків ,не привчено’ постачати для дружин і дітей їхні потреби”. А який успіх мали Свідки у переборенні такої традиційної поведінки у родині?

Поїва відповідає: „Свідки Єгови мають більший успіх від членів інших сект у затримуванні стійкого подружжя. Так як з робітниками і слугами, їхній успіх відбиває видозмінне споріднення між чоловіком а дружиною, які, в їхньому новому непогрожуючому та співдіючому змаганні, тепер стали відповідальними за їхню поведінку новій голові, Богові. У заміну за довір’я, в якому жінка бере великий риск коли довіряє чоловікові хіба власному братові (у матрілійному суспільстві Луапули), то чоловіків, які є Свідками Єгови, навчено дозрівати і ставати відповідальними на добробут власної дружини і дітей. Крім замінюватись довір’ям і відповідальністю, то чоловіка і дружину заохочується ставати вірними особами (apantu abacishinka) Ця важливіша вимога вірності скріплює подружжя”.

А кому це соціологічне дослідження приписує честь за такі великі пристосування в традиційних способах життя між жителями Луапули? Письменниця спостерігає, що між Свідками Єгови „Біблія є ,взірцем’ для суспільного життя”. Так як вона каже: „Свідки Єгови у Луапулі користуються Біблією, щоб витворювати осіб гідних участі в новому світі”.