Для мене, ув’язнення було благословенством
ПІСЛЯ закінчення середньої школи, я став працювати в Етіопському Народному Банку, і також вийшов на диякона Греко-Православної (Коптичної) Церкви. По суті, я дуже гордився моїм знанням Біблії. Тоді в 1972 р. до нашого приміщення прийшли двоє Свідків Єгови поговорити зі мною і дружиною про Писання й ми запросили їх до нашого дому. Вони доручили мені книжку Правда, Яка Веде До Вічного Життя, але я мушу признатися, що не прочитав її.
Коли вони вернулися, вони пропонували студіювати Біблію з нами. Я не хотів студіювати, вибираючи лише розбирати деякі теми, які цікавили мене, як-от про хрещення і Трійцю. У моїй церкві був звичай хрестити немовлят — хлопців, коли їм було сорок днів; а дівчат вісімдесятого дня. Я думав, що Свідки помилялися, коли не підтримували хрещення немовлят, але з всього мого Біблійного знання, я не міг доказати їм їхню помилку.
Коли ми стали говорити про Трійцю, Свідки показали мені з 1 Коринтян 15:28, де є сказано, що Ісус віддасть володіння Своєму Отцю. Я не міг відповісти як це може бути, і однак доказати науку про Трійцю. Відчуваючи, що я можливо помилявся у мойому розумінні, я представив цей та інші вірші Біблії священикові, який був промовець для церкви. Він зараз запитав мене чи я говорив зі Свідками Єгови.
“Так,” я відповів.
Він твердив, що Свідки лише відновляли науку раннього противника Трійці, Аріуса. Коли я став натискати, щоб він відповів на Писання, яких я показував йому, він сказав, що був дуже зайнятий і що я мушу вернутися пізніше, щоб зробити призначення на розмови. Я вернувся лише довідатися про те, що він відложив розмови на інший день. Раз-у-раз я вертався до його бюра, але не міг бачити його.
Чекаючи на розмови з священиком, я вирішив, що мені не пошкодить відвідати зібрання Свідків Єгови. Уявіть собі моє почуття, коли ходячи на зібрання лише близько місяць, у серпні 1972 поліція прийшла на одно зібрання і забрала нас всіх до тюрми! Місцеві релігійні провідники підбурили цей вчинок.
У тюрмі, де ми перебували коло два тижні, я міг добре придивитися на правдиву сердечну любов, яку Христові учні практикували. Всі Свідки рівно ділилися своїми провізіями і показували дійсну любов один до одного. Нам обголили голови, пригадуючи мені, як аммоніти засоромили одного посла царя Давида.— 2 Сам. 10:1—5.
Цих два тижні в тюрмі дали мені нагоду навчитися більше про наміри Бога Єгови. Я також задумався про ненавість (подібна до ненависті до Христа та Його перших учнів) місцевих релігійних провідників, що підбурили це ув’язнення. Тому кілька місяців по моєму відпущенню з тюрми, я і моя дружина охрестилися на Свідків Єгови в травні 1973 р. Тут в Етіопії ми далі щасливо служимо нашому Богові.— Додана стаття.