“Слово Твоє правда”

Хто був Ісус Христос?

БАГАТО людей вірять, що Ісус Христос був лише розумний чоловік. Але інші твердять, що він був Бог у тілі. Чи який-небудь із цих поглядів годиться з тим, що Біблія каже про Христа?

Погляд, що Ісус був лише чоловіком такий, як який-небудь чоловік, не є новий. Багато осіб за його часу мали цей погляд. Люди Назарету думали, що він був лише теслярем. Вони не могли розуміти, як це, що він зі всіх людей дістав таку велику мудрість і міг виконувати такі могутні діла. Про їхнє відношення до його науки в синагозі одної суботи, ми читаємо: “І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: “Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому. І що за чуда, що стаються руками Його? Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут”не між нами?’ ” — Марка 6:2, 3.

Навіть багато з Ісусових власних родичів, принаймні на якийсь час думали, що він був лише звичайним чоловіком. Вони старалися поправляти і радити його. На одній оказії перед домом де Ісус перебував зійшлася така велика товпа, що не було можливо пообідати. “І коли його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий”.— Марка 3:20, 21; Ів. 7:3, 4.

Ісусові родичі, як і люди Назарету, дивилися на ці справи за людським поглядом. Вони не розуміли, що Ісусова мудрість і чуда підтримували його заяву, що він існував на небі перед тим, як стався людиною на землі і був прямим представником свого Отця. Він випорожнився з небесної слави, і його небесний Отець передав його життя в утробу жидівської діви Марії. Цим способом Ісус народився досконалим тілесним Сином Божим. (Фил. 2:5-7) У Капернаумі в Галілеї, наприклад, Ісус натякнув це, кажучи: “Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. Отже ж воля Того, Хто послав мене, щоб з усього, що дав мені, він я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня”.— Ів. 6: 37-39.

Хоч його слухачі були знайомі з його мудрістю і сильними ділами, вони таки почали “ремствувати на Нього, що сказав: ‘Я той хліб, що з неба зійшов’. І казали вони: ‘Хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: “Я з неба зійшов”?’“ (Ів. 6:41, 42) Дійсно, їхні слова натякали, що Ісус робив фальшиву заяву. Але їхня мудрість ніяк не сходилася з його чудесами та вищою мудрістю, що постачали незаперечений доказ божественного попертя. Так як чоловік, якого Ісус сцілив від сліпоти гарно сказав: “Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він. Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити”.— Ів. 9:31-33.

Ісусові слова про його передлюдське існування було підтримане не лише чудами, але й надхненим Єврейським Писанням. Пророцтво, що говорило про Віфлеєм, як місце де Месія або Христос мав народитися, також звертало увагу на його передлюдське існування: “А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних”. (Мих. 5:1) Жидівські первосвященики і книжники за першого століття З.Д. добре розуміли ці надхнені слова пророка Михея. Коли їх запитали де Христос мав народитися, вони відповіли: “У Віфлеємі”, і навели пророцтво Михея на доказ.— Мат. 2:5, 6.

Отже було багато свідоцтва потвердити, що Ісус Христос не був собі лише звичайною людиною. Ті, що вперто відкидали його свідоцтво, загубили привілей брати участь із Ісусом у володінні. Релігійні провідники, які навмисно заперечували докази діяння Божого духа на Ісусі відкинули всі майбутні надії на життя. Ісус перестерігав їх: “О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду геєни?” (Мат. 23:33) Отже коли хтось буде вважати Ісуса лише за звичайну людину, то це може довести до серйозних наслідків. Це може засліпити комусь очі до потреби поступати таким шляхом, щоб набути Божої похвали.

Але, чи нам розуміти, що Ісус був ‘Бог у тілі?’ Щоб дістати вірогідної відповіді до цього питання треба звернути увагу на Ісусові власні слова. Ми ніде не знаходимо, щоб Ісус називав себе Богом. Коли його обвинувачували тим, що він рівняв себе з Богом, Ісус відповів: “Хіба не написано в вашім законі: ‘Я сказав: “Ви боги” ‘? Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути, то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: ‘зневажаєш Ти Бога’, через те, що сказав Я: Я — Син Божий”? — Ів. 10:34-36.

Бувши Сином, Ісус приписував вищу владу, знання і величність своєму Отцеві. Він сказав: “А сидіти праворуч Мене та ліворуч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано”. (Мат. 20:23) “Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, тільки Отець”. (Марка 13:32) “Чого звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, крім Бога Самого”. (Марка 10:18) “Бо більший за Мене Отець”. (Ів. 14:28) Ісус признавав, що його Отець був його Богом. Саме перед його смертю він крикнув: “Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене”. (Мат. 27:46) І по його воскресінні, Він сказав Марії Магдалині: “Я йду до свого Отця і вашого Отця, і до Бога мого і Бога вашого”. (Ів. 20:17) Нарешті, в Об’явленні апостолові Іванові, Ісус Христос показав, що він був перше Боже створіння, кажучи: “Оце каже Амінь, Свідок вірний, і правдивий, початок Божого творива”.— Об. 3:14; Ів. 1:14; Кол. 1:15.

Отже свідоцтво самого Ісуса Христа про себе в часі його життя на землі відкриває, що він не був лише мудрим чоловіком і що він не був Богом у тілі, але досконалим тілесним Сином Божим. Історія про Ісусові слова і вчинки послужить заснувати правду цього. Писав апостол Іван: “Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в ім’я Його”.— Ів. 20:30, 31.