КНИГА СОФОНІЇ
1 Слово, яке Єгова промовив до Софонı́ї*, сина Ку́ші, сина Гедалı́ї, сина Амарı́ї, сина Єзекı́ї, за днів юдейського царя Йосı́ї,+ Амо́нового+ сина:
2 «Я змету все з лиця землі»,— говорить Єгова.+
Я зітру людей з лиця землі»,— промовляє Єгова.
4 «Простягну я руку на Юду
і на всіх мешканців Єрусалима
та зітру там усе, що залишилось від* Ваа́ла,+
зітру ім’я жерців і вигублю священиків.+
5 Я вигублю тих, хто на дахах вклоняється небесному війську,+
і тих, хто кланяється та обіцяє бути відданим Єгові,+
а водночас присягає у відданості Малка́му.+
7 Мовчіть перед Всевладним Господом Єговою, бо день Єгови близько.+
Єгова приготував жертву та освятив тих, кого запросив.
8 «У день, коли я, Єгова, складатиму жертву, я покараю князів,
царських синів+ і всіх, хто носить чужоземне вбрання.
9 Я покараю кожного, хто буде того дня біля престолу,
кожного, хто наповнює дім свого пана насиллям та обманом.
10 У той день,— каже Єгова,—
лунатиме плач при Рибній брамі,+
голосіння в новій частині міста+
та сильний гуркіт на пагорбах.
12 У той час я ретельно обшукаю Єрусалим зі світильниками
і покараю самовдоволених людей*, які в серці своєму кажуть:
“Єгова не зробить ні добра, ні зла”.+
13 Їхнє багатство буде розграбоване, а доми їхні стануть пусткою.+
Вони побудують доми, але не житимуть у них,
насадять виноградники, але вина з їхніх плодів не питимуть.+
14 Великий день Єгови близько!+
Він близько і дуже швидко наближається*.+
18 Ані срібло їхнє, ані золото не зможе врятувати їх у день люті Єгови.+
Полум’я його ревності пожере цілу землю,+
бо він наведе знищення, жахливе знищення на всіх жителів землі».+
2 Доки не почала діяти постанова,
доки день не пролетів, як полова, котру несе вітер,
доки не зійшов на вас палючий гнів Єгови+
і не прийшов для вас день гніву Єгови,
3 шукайте Єгову,+ всі сумирні* люди землі,
всі, хто виконує його праведні постанови*.
Шукайте праведності, шукайте сумирності*.
Ви можете знайти* сховок у день гніву Єгови.+
5 «Горе керетя́нам, жителям приморського краю!+
Слово Єгови скероване проти вас!
Ханаа́не, краю філісти́млян, я знищу тебе,
і не залишиться в тебе жодного мешканця.
6 Приморський край обернеться на пасовища,
де будуть криниці для пастухів і кам’яні кошари для овець.
7 Цей край дістанеться позосталим нащадкам Юди.+
Там вони пастимуться,
а ввечері спочинуть у домах Ашкело́на.
8 «Я чув зневажливі слова моавітя́н+ та знущання аммонітя́н,+
які насміхалися з мого народу і зухвало погрожували відібрати його зе́млі.+
9 Тому, клянусь собою*,— промовляє Єгова, Бог військ*, Бог Ізра́їля,—
Моа́в стане як Содом,+
а край аммонітя́н — як Гоморра.+
Вони заростуть кропивою, стануть соляною ямою та вічною пусткою.+
Позосталі сини мого народу пограбують їх,
і останок мого народу заволодіє ними.
10 Ось що станеться з ними за їхню гордість,+
за те, що вони насміхалися з народу Єгови, Бога військ, і зухвало величались над ним.
11 Я, Єгова, буду грізний*, коли виступлю проти них.
Усіх богів землі я оберну в ніщо*,
і всі острови народів схиляться переді мною*,+
кожен у своєму місці.
12 Ви, ефіопи, також погинете від мого меча.+
13 Бог простягне руку на північ і знищить Ассирію.
Він оберне Ніне́вію на пустище,+ і стане вона мов суха пустеля.
14 У ній лежатимуть стада, різні дикі звірі*.
Пелікан і дикобраз ночуватимуть серед її повалених колон,
а з вікон буде доноситися спів.
При порозі буде спустошення,
і він оголить кедрову обшивку.
15 Ось вона, ця пихата столиця, яка безпечно сиділа
й казала в серці своєму: “Тільки я така, і немає іншої!”
Вона обернулася на жахливе видовище,
на місце, де лежать дикі звірі.
Кожен, хто пройде повз неї, присвисне і помахає кулаком».+
3 Горе бунтівному й опоганеному місту, місту жорстокому!+
2 Воно не слухалося,+ не приймало повчання.+
Не покладалося воно на Єгову,+ не наближалося до свого Бога.+
3 Князі в ньому були як ревучі леви,+
а судді його — як вовки, що нападають уночі
і до ранку не залишають навіть кістки.
5 А Єгова, який перебуває в ньому,— праведний,+ він не чинить зла.
Щоранку він виявляє свою справедливість,+
і вона незмінна, як світанок.
Однак неправедні люди не відчувають сорому.+
6 «Я вигубив народи, їхні наріжні вежі повалені.
Я спустошив їхні вулиці, і ніхто вже ними не ходить.
Міста їхні лежать у руїнах, немає там жодної людини, немає жодного мешканця.+
7 Я казав цьому місту: “Лише бійся мене та приймай повчання*”,+
щоб його оселя не була знищена,+
коли я притягну його до відповідальності* за всі гріхи.
Але його мешканці ще затятіше чинили зло.+
Бо мій вирок — зібрати народи і царства,
щоб вилити на них своє обурення, увесь свій палючий гнів.+
Полум’я моєї ревності пожере цілу землю.+
10 З краю ефіопських річок
принесуть мені дар ті, хто звертається до мене з благаннями,— мій розпорошений народ.+
Адже тоді я усуну з-поміж тебе пихатих хвальків,
і ти вже ніколи не будеш поводитись зухвало на моїй святій горі.+
13 Тоді останок Ізра́їля+ не чинитиме неправедності.+
Ці люди не говоритимуть брехні, і в їхніх устах не буде підступного язика.
Вони їстимуть* і ляжуть спочити, і ніхто не буде їх лякати».+
14 Радісно вигукуй, сіонська дочко!
Здійми переможний клич, Ізра́їлю!+
Тішся й радій усім серцем, дочко Єрусалима!+
Єгова, Цар Ізра́їля, перебуває серед тебе.+
Ти більше не боятимешся лиха.+
16 У той день скажуть Єрусалиму:
«Не лякайся, Сіоне,+
не опускай рук!
17 Твій Бог Єгова посеред тебе.+
Він могутній, він врятує тебе.
Бог буде вельми тішитись тобою.+
Його огорне спокій*, коли він виявлятиме тобі любов.
Дивлячись на тебе, він буде радісно вигукувати.
18 Я позбираю тих, хто сумує за твоїми святами.+
Вони були далеко від тебе, бо несли на собі зневагу в чужому краї.+
19 Тоді я виступлю проти всіх твоїх гнобителів.+
Зроблю я так, що вони здобудуть похвалу і славу* в краї,
де зазнавали ганьби.
20 Тоді я позбираю вас
і поверну додому.
Коли я на ваших очах поверну ваш народ з полону,
ви здобудете славу* й похвалу+ серед усіх народів землі»,— промовляє Єгова.+
Озн. «Єгова сховав (зберіг)».
Очевидно, речі або дії, пов’язані з ідолопоклонством.
Або «усі сліди».
Очевидно, частина Єрусалима біля Рибної брами.
Або «купці».
Букв. «змушені замовкнути».
Букв. «тих, хто застиг на своєму осаді»; порівняння з осадом у винній бочці.
Або «надзвичайно поспішає».
Букв. «нутрощі».
Або «смиренні».
Букв. «його присуд».
Або «смирення».
Або «Можливо, ви знайдете».
Або «опівдні».
Або «дбатиме про них».
Букв. «як живий я».
Див. глосарій.
Або «страшний».
Або «знесилю».
Або «поклонятимуться мені».
Букв. «кожен звір народу».
Або «виправлення».
Або «покараю».
Або «терпеливо чекайте».
Або, можливо, «я встану як свідок».
Або «в єдності поклонялися».
Або «пастимуться».
Або «він мовчатиме; він відчує задоволення».
Букв. «ім’я».
Букв. «ім’я».