КНИГА МИХЕЯ
1 Слово, яке Єгова промовив через Михе́я*+ з Мореше́та за днів юдейських царів+ Йота́ма,+ Аха́за+ та Єзекı́ї.+ Це слово Михе́й почув у видінні про Сама́рію та Єрусалим:
2 «Послухайте, всі народи!
Почуй, земле і все, що тебе наповнює!
Хай Всевладний Господь Єгова буде за свідка проти вас,+
нехай свідчить Єгова зі свого святого храму.
3 Бо Єгова виходить з місця свого перебування,
він зійде і буде топтати земні вершини.
а долини розділяться,
як віск від вогню,
як води, що спадають зі стрімкої кручі.
Хто ж винен у бунті Якова?
Хіба не Сама́рія?+
І хто збудував у Юді священні узвишшя?+
Хіба не Єрусалим?
6 Я оберну Сама́рію на купу руїн у полі,
і на її місці розводитимуть виноградники.
Її каміння я скину* в долину
та оголю її основи.
7 Усіх її різьблених ідолів я розтрощу,+
всі подарунки, які вона отримала за свої послуги*, спалю у вогні,+
а всіх ідолів знищу.
Вона назбирала це з плати за проституцію,
і все це заберуть, щоб платити іншій проститутці».
8 Тому я буду голосити й ридати,+
буду ходити роздягнений і босий,+
буду завивати, як шакал,
і тужливо кричати, як страус.
9 Бо рана Сама́рії невигойна,+
вона поширилась аж до Юди,+
дійшла до брами мого народу, до Єрусалима.+
10 «Не розголошуйте про це в Га́ті
і не плачте.
У Бет-А́фрі* качайтеся в поросі.
11 Мешканці* Шафı́ру, йдіть у вигнання нагі й осоромлені.
Мешканці* Цаана́на не виходять зі свого міста.
Бет-Еце́л був для вас сховком, а тепер там лунатиме тільки ридання.
13 Запрягайте баских коней у колісницю, мешканці* Лахı́ша.+
Ви втягнули у гріх сіонську дочку,
бо в ній бунтуються ізраїльтяни.+
14 Тому ти, сіонська дочко, даси прощальні дари Мореше́т-Га́ту.
Усі доми Ахзı́ва+ стали оманою для Ізра́їлевих царів.
15 Мешканці* Маре́ші,+ я приведу до вас завойовника*.+
Слава Ізра́їля дійде аж до Адулла́ма.+
16 Поголи собі голову, зістрижи волосся, побиваючись за своїми любими дітьми.
Зроби собі лисину, як в орла,
бо їх забрали від тебе у вигнання».+
2 «Горе тим, хто на ложі своєму замишляє кривду
і складає злі задуми!
На світанку вони здійснюють свої плани,
бо це їм під силу.+
Вдаючись до шахрайства, вони віднімають у людини її будинок,+
привласнюють собі її спадщину.
3 Тому так говорить Єгова:
“Проти цього роду я задумую лихо,+ якого вам не уникнути*,+
і ви більше не будете ходити гордовито,+ бо настане час лиха.+
4 У той день про вас розповідатимуть глузливу притчу.
Частку, якою володів наш народ, він віддає іншим, забирає від нас!+
Він роздає наші поля невірним людям».
5 Тому в зборі Єгови у тебе вже не буде нікого, хто б вимірював землю шнуром,
щоб розподілити її.
6 «Перестаньте проповідувати! — проповідують вони.—
Хай вони про це не проповідують!
Нас не спіткає приниження!»
7 Нащадки Якова, хіба ви не кажете:
«Невже дух Єгови став нетерпеливим?
Невже це Божі діла?»
Хіба мої слова не приносять добра тим, хто ходить у праведності?
8 Але згодом мій народ повстав, наче ворог.
Ви, не криючись, здираєте коштовні прикраси разом з одягом* у тих,
хто йде собі спокійно, як той воїн, що повертається з війни.
9 Жінок мого народу ви проганяєте з їхніх затишних домів,
а в дітей їхніх назавжди забираєте мої величні благословення.
10 Уставайте і йдіть, бо цей край більше не є місцем спокою.
Через нечистоту+ він зазнає́ знищення, болісного знищення.+
11 Якщо чоловік женеться за вітром та обманом і брехливо каже:
«Я пророкуватиму вам про вино і п’янкий напій»,
то він стає пророком для цього народу.+
13 Попереду них піде той, хто зробить пролом,
і вони розширять його. Вони пройдуть через браму і вийдуть крізь неї.+
Їхній цар піде перед ними,
а Єгова очолить їх».+
Хіба не ви маєте знати, що таке справедливість?
2 Але ви ненавидите добро+ і любите зло,+
здираєте шкіру з мого народу й відриваєте м’ясо від його кісток.+
4 Тоді ви будете волати до Єгови по допомогу,
але він не відповість.
5 Пророки зводять мій народ на хибний шлях,+
проголошують мир,+ коли гризуть зубами*,+
і проголошують* війну тому, хто не покладе їм нічого до рота. Тому Єгова говорить про них:
Над пророками зайде сонце,
і день для них потемніє.+
Усі вони закриють собі вуса*,
бо відповіді від Бога не буде”».
8 Я ж завдяки духу Єгови сповнився сили,
справедливості й хоробрості,
щоб говорити Якову про його провину, Ізра́їлю про його гріх:
Ви відчуваєте огиду до справедливості, викривляєте все пряме+
При цьому вони покладаються* на Єгову і кажуть:
“Хіба Єгова не з нами?+
Не спіткає нас лихо!”+
Вона піднесеться вище пагорбів,
і до неї потечуть народи.+
2 Тоді люди з багатьох народів підуть і скажуть:
«Прийдіть, зійдімо на гору Єгови,
до дому Бога Яковового.+
Він навчить нас своїх доріг,
і ми будемо ходити його стежками».
Бо вийде закон* із Сіону
і слово Єгови з Єрусалима.
Не підійме меча народ на народ,
і більше не будуть учитися воювати.+
4 Тоді кожен сидітиме* під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом,+
і ніхто не буде їх лякати,+
бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ*.
5 Усі народи ходитимуть в ім’я свого бога,
а ми будемо ходити в ім’я Єгови,+ нашого Бога, повік-віків.
6 «Того дня,— промовляє Єгова,—
я позбираю кульгавий народ*,
зберу разом народ розпорошений+
і тих, на кого навів лихо.
Єгова буде їхнім царем і царюватиме на горі Сіон
відтоді й повік.
8 А до тебе, вежо отари,
пагорб сіонської дочки,+
неодмінно повернеться влада, яка була в тебе на початку*,+ —
царство, що належить дочці Єрусалима.+
9 Чому ж ти так голосно кричиш?
Хіба ти не маєш царя?
Хіба загинув твій радник,
що тебе охопили муки, немов породіллю?+
Там Єгова викупить тебе з рук ворогів.+
11 І зберуться проти тебе численні народи,
які скажуть: “Нехай Сіон буде опоганений,
хай ми побачимо це на власні очі”.
Він позбирає їх, як збирають та зносять на тік снопи вижатої пшениці.
13 Уставай і молоти, дочко Сіону,+
бо я оберну твої роги на залізо,
а копита на мідь,
і ти розтовчеш численні народи.+
Ти захопиш їхні статки, здобуті нечесно, і присвятиш їх Єгові,
їхнє багатство присвятиш правдивому Господу всієї землі».+
5 «А тепер, оточене місто,
ти робиш на собі порізи.
Ворог взяв нас в облогу.+
Суддю Ізра́їля б’ють палицею по щоці.+
ти надто малий, щоб належати до числа міст* Юди,
але са́ме з тебе вийде той, хто буде правити в Ізра́їлі від мого імені,+
той, хто походить з давніх часів, з днів прадавніх.
3 Бог покине їх до того часу,
поки породілля не народить.
І останок його братів повернеться до народу Ізра́їля.
А коли ассирійці прийдуть у наш край і топтатимуть наші укріплені башти,+
ми піднімемо проти них сімох пастирів, а то й вісьмох князів* з-поміж людей.
Він визволить нас від ассирійців,+
коли вони вдеруться в наш край і топтатимуть наші землі.
7 А останок Якова буде серед численних народів
мов роса від Єгови
і мов сильна злива, яка зрошує траву
і якій не треба покладатися на людину
або чекати чогось від сина людського.
Він буде як молодий лев* між отарами овець,
який, проходячи, хапає їх та шматує,
і немає в них рятівника.
9 Якове, ти піднімеш руку над супротивниками,
і всі вороги твої будуть знищені».
10 «Того дня,— промовляє Єгова,—
я вигублю твоїх коней і розтрощу твої колісниці.
11 Міста у твоєму краї я зруйную
і повалю всі твої укріплення.
13 Я знищу твоїх різьблених ідолів та священні стовпи,
і ти більше не будеш вклонятися витвору своїх рук.+
15 У гніві й люті я помщуся народам,
які не слухаються мене».
6 Послухайте, будь ласка, що говорить Єгова!
Встаньте і розкажіть про свою судову справу перед горами,
хай пагорби почують ваш голос.+
Адже Єгова судиться зі своїм народом,
з Ізра́їлем він буде вести спір:+
3 «Народе мій, що я зробив тобі?
Чим я тебе втомив?+
Свідчи проти мене.
5 Народе мій, згадай, будь ласка, що́ пропонував моа́вський цар Бала́к+
і що відповів йому Валаа́м, Бео́рів син.+
6 З чим я стану перед Єговою?
З чим поклонюся Богові, який живе на висоті?
Чи стану перед ним з цілопаленнями,
з однорічними телятами?+
8 Людино, він сказав тобі, що́ є добром.
Чого Єгова очікує* від тебе?
Слухайте жезл і того, хто його призначив.+
10 Чи скарби, набуті злочинами, ще лежать у домі грішника?
Чи там ще є ця гидота — неповна е́фа*?
12 Багатії того міста невпинно чинять насилля,
жителі його говорять неправду,+
і язик в їхніх устах брехливий.+
Ти будеш ховати свої речі, але не зможеш їх вберегти,
а те, що вбережеш, я віддам твоїм ворогам.
15 Посієш ти зерно, але нічого не пожнеш,
будеш топтати оливки, але не вживатимеш олії,
будеш чавити виноград, а вина з нього не питимеш.+
За це я зроблю вас жахливим видовищем.
7 Горе мені! Я став немов той,
хто після збору врожаю літніх плодів
та дозбирування останніх ягід винограду
не знаходить уже ані грона, щоб з’їсти,
ані ранньої фіги, якої я* так прагну.
Кожен чатує, щоб пролити кров,+
кожен полює на свого брата і розставляє на нього сітку.
3 Руками своїми вони вправно чинять зло.+
І вони провертають* усе це разом.
4 Найкращий з них — мов тернина,
а найправедніший — гірший від колючого живоплоту.
Але прийде день, про який говорили ваші вартові,— день розплати.+
Тоді вас охопить паніка.+
Пильнуй, що́ говориш жінці, яка лежить у твоїх обіймах.
Ворогами людині стали її ж домашні.+
8 Не тішся, моя супротивнице!
Я впав, але неодмінно підведусь.
Я живу в темряві, але Єгова стане мені світлом.
9 Згрішив я проти Єгови,
тож буду зносити його гнів,+
доки він не заступиться за мене і не встановить справедливості.
Він приведе мене до світла,
і я побачу його праведність.
10 Моя супротивниця також побачить,
і сором укриє її, ту, що казала:
«Де ж він, твій Бог Єгова?!»+
Я на власні очі побачу її лихо.
Люди топтатимуть її, як болото на вулиці.
12 Того дня до тебе звідусіль прийдуть люди:
з Ассирії та з єгипетських міст,
із земель, що простягаються від Єгипту аж до Ріки*,
а також з усіх країв, які лежать між морями й горами.+
Нехай вона пасеться в Баша́ні та в Гілеа́ді,+ як у давні дні.
16 Народи побачать це і, попри свою могутність, засоромляться.+
Вони затулять рукою свої уста,
і вуха їхні оглухнуть.
Вони зі страхом прийдуть до нашого Бога Єгови
і будуть боятися його».+
Ти не будеш гніватися вічно,
бо охоче виявляєш віддану любов.+
19 Ти знову змилосердишся над нами+ і переможеш* наші провини.
Усі гріхи наші ти вкинеш у морську глибочінь.+
20 Ти виявиш вірність Якову
і віддану любов Аврааму,
як і поклявся нашим прабатькам у дні стародавні.+
Скорочена форма імені Михаїл (озн. «хто є як Бог?») або Миха́я (озн. «хто є як Єгова?»).
Букв. «виллю».
Або «всю плату за її проституцію».
Або «у домі А́фри».
Букв. «мешканко».
Букв. «мешканка».
Букв. «мешканка».
Букв. «мешканко».
Букв. «мешканко».
Або «того, хто відбере володіння».
Букв. «не усунути своїх ший».
Або, можливо, «з одягу».
Або «казана з широким горлом».
Або, можливо, «коли мають, що жувати».
Букв. «освячують».
Або «затулять собі уста».
Букв. «голови».
Або «срібло».
Або «твердять, що покладаються».
Або «храмова гора».
Або «стане мов лісистий кряж».
Або «в останні дні».
Або «навчання».
Або «виправить справи».
Букв. «садові ножі».
Або «житиме».
Див. глосарій.
Букв. «її».
Букв. «її».
Або «колись».
Або «ради».
Або «родових громад». Букв. «тисяч».
Або «провідників».
Або «гривастий молодий лев».
Букв. «твоєї руки».
Див. глосарій.
Або «гріх моєї душі».
Або «вимагає».
Або «бути справедливим; чинити правосуддя».
Або «бути добрим і відданим, виявляючи любов». Букв. «любити віддану любов».
Або «ті, хто має практичну мудрість».
Див. додаток Б14.
Або «невинним».
Або «моя душа».
Або «загинули».
Або «жадання своєї душі».
Букв. «сплітають».
Або «терпеливо чекатиму».
Або, можливо, «постанова буде далеко».
Тобто Євфрату.
Букв. «через плід їхніх учинків».
Букв. «спадку».
Букв. «проходить повз».
Або «потопчеш; підкориш».