Ефесян

Поводьтеся гı́дно покли́кання

4 Отож, благаю вас я, в’я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гı́дно покли́кання, що до нього покликано вас,

2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,

3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.

4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.

5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,

6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.

7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.

8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“

9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.

11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благовı́сників,* а тих за па́стирів та вчителı́в,

12 щоб приготува́ти святих на дı́ло служби для збудува́ння тіла Христового,

13 аж поки ми всі не дося́гнемо з’єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,

14 щоб більш не були́ ми малолı́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,

15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.

16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв’язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов’ю.

Зодягніться в ново́го чоловіка

17 Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —

18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,

19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.

20 Але ви не так пізнали Христа,

21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

23 та відновлятися духом вашого розуму,

24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

Говоріть тільки слово будівне́

25 Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.

26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,

27 і місця дия́волові не давайте!

28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.

29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.

30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.

31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.

32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!