Джозеф Рутерфордрэ адрей къуэшхэмрэ Европэм щыкІуам щыгъуэ
ИлъэсищэкІэ узэІэбэкІыжмэ: 1920-нэ гъэ
1920-НЭ ГЪЭМ щыщІэдзауэ Иеговэ и лэжьакІуэхэр адэкІи я лэжьыгъэр жыджэру ягъэзэщІэну пэрыуващ. Абыхэм а гъэм хухаха пычыгъуэр Псалом 118:14 ит псалъэхэрат: «ЗИУСХЬЭНЫР си къарущ икІи си уэрэдщ» (Библия короля Якова, англ.)
Иеговэ а зи псэм емыблэжу хъыбарыфІыр зыгъэІухэм абы щыгъуэ къару куэду яритащ. Тхылъ зыгуэшхэм, нэгъуэщІу жыпІэмэ пионерхэм я бжыгъэр 225 хъут, ауэ а илъэсым къриубыдэу абыхэм я бжыгъэр 350 хъуащ. ИкІи зэи къэмыхъуауэ кружокхэм хэтхэу, нэгъуэщІу жыпІэмэ хъыбарыфІыр зыгъэІухэу цІыху 8 000 нэхърэ нэхъыбэм я отчетхэр дунейпсо Іуэху зехьэпІэм кърагъэхьащ. Иеговэ и нэфІ ящыхуащ а лэжьыгъэм къару езыхьэлІа и лэжьакІуэхэм икІи абыхэм ехъулІэныгъэшхуэ яІащ.
ПСЭЕМЫБЛЭЖУ ХЪЫБАРЫФІЫР ЯГЪЭІУ
1920-нэ гъэм, гъатхэпэ мазэм и 21-м, Библием и КъэхутакІуэхэм а зэманым я нэхъыжьу щыта Джозеф Рутерфорд псалъэ гъэхьэзыра жиІэн хуейт, абы и цІэр «Нобэ псэухэм щыщу мелуан бжыгъэ хъу цІыхухэр зэи лІэнукъым». Абы жиІэну псалъэм едэІуэну хуейхэр Библием и КъэхутакІуэхэм я къарум щымысхьу кърагъэблэгъащ. Абыхэм Нью-Йорк нэхъ ин дыдэу дэт театырхэм ящыщ зы пІалъэкІэ къагъэсэбэпыну къащтащ икІи къызэрагъэблагъэ тхылъымпІэу 320 000 ягуэшащ.
«Нобэ псэухэм щыщу мелуан бжыгъэ хъу цІыхухэр зэи лІэнукъым» жыхуиІэ псалъэр зэрыжаІэнур газетым къытрадзащ
Библием и КъэхутакІуэхэм зэрамыгугъауэ цІыху куэд къекІуэлІащ. 5 000-м щІигъу зыщІэхуэ театрым щІэхуэр щІэсащ икІи щІыхьэну хуейуэ къекІуэлІа цІыху 7 000-р щІэхуакъым. «ХъумакІуэ чэщанэм» итащ «Дуней псом Библием и КъэхутакІуэхэм ирагъэкІуэкІа зэІущІэхэм а псалъэ гъэхьэзырар щыжаІа зэІущІэр нэхъ ехъулІэныгъэ зиІахэм ящыщу».
«Нобэ псэухэм щыщу мелуан бжыгъэ хъу цІыхухэр зэи лІэнукъым» жыхуиІэ псалъэхэр Алыхьым и лэжьакІуэхэм зэрагъэІуам и фІыгъэкІэ куэдым ахэр къацІыхуащ. А зэманым абыхэм къагурыІуэтэкъым Пащтыхьыгъуэм теухуа хъыбарыр дуней псом щагъэІун зэрыхуейр икІи абыхэм зэрагугъэм нэхърэ зэман нэхъыбэ зэрытекІуэдэнур. Дапхуэдэу щымытами, Библием и КъэхутакІуэхэр а лэжьыгъэм псэемыблэжу хэтащ. 1902-нэ гъэм зэІущІэм кІуэуэ щІэзыдза А́йда О́лмстед игу къегъэкІыж: «Дэ тщІэт цІыхухэм фІыгъуэ куэд къаІэрыхьэну Іэмал зэраІэр икІи хъыбарыфІыр щыдгъэІукІэ дызыхуэзэхэм ар яжетІэну Іэмал диІэр зэи блэдгъэкІтэкъым».
ЕЗЫХЭМ ТХЫГЪЭХЭР КЪЫДАГЪЭКІ
Алыхьым къыбгъэдэкІ ерыскъыр къуэш, шыпхъухэм къаІэрыхьэн щхьэкІэ Вефилым языныкъуэ тхыгъэхэр езым тридзэу щІидзащ. Абы щхьэкІэ Бруклин, Миртл-авеню уэрамым, Вефилым пэмыжыжьэу, 35-нэ унэр пІалъэкІэ къагъэсэбэпыну къащтащ икІи тхыгъэхэр зэрытрадзэ Іэмэпсымэхэр щІагъэуващ.
1920-нэ гъэм, щІышылэм Ли́о Пеллрэ Уолтер Ке́сслеррэ Вефилым щылэжьэн щІадзащ. Абыхэм жаІэжам деплъынщ. Уолтер игу къигъэкІыжт: «Дэ абы дыщыкІуам тхылъ тедзапІэм и надзирателыр къыдэплъри жиІащ: „Шэджагъуашхэр къэсыным иджыри сыхьэтрэ ныкъуэрэ иІэщ“, абы иужь тхылъхэр зэрылъ коробкэхэр подвалым къитхыну дигъэкІуащ».
ЕтІуанэ махуэм къэхъуам теухуауэ Лио жиІэжащ: «Унэ зытетым и япэ къатым и блынхэр ттхьэщІыну дэ къалэн къытхуащІат. Абы нэхърэ нэхъ лэжьыгъэ фІей сэ зэи слъэгъуатэкъым. Ауэ дэ а лэжьыгъэр зыхуэтщІэр Иеговэти, ар щІыхьышхуэу тлъытэт».
«ХъумакІуэ чэщанэ» журналыр зэрытрадзэу щыта машинэр
Тхьэмахуэ зыбжанэ фІэкІ дэмыкІауэ къуэшхэм «ХъумакІуэ чэщанэ» журналыр езыхэм традзэу щІадзащ. 1920-нэ гъэм, мазаем и 1 къыдэкІа «ХъумакІуэ чэщанэм» и экземпляру 60 000 традзащ, етІуанэ къатым тет зэрытрадзэ машинэмкІэ. Абы щыгъуэ а унэм и подвалым къуэшхэм иджыри зэрытрадзэ зы машинэ щІагъэуващ, ар ину зэрыщытым къыхэкІкІэ «Линко́р» фІащащ. 1920-нэ гъэм, мэлыжьыхьым и 14-м къыдэкІа «Золотой век» журналыр а машинэмкІэ традзэу щІадзащ. Я къарум щымысхьу лажьэхэм ехъулІэныгъэ Иеговэ зэрыритым шэч лъэпкъ хэлътэкъым.
«Дэ а лэжьыгъэр зыхуэтщІэр Иеговэти, ар щІыхьышхуэу тлъытэт»
МАМЫРЫГЪЭ ДИ ЗЭХУАКУ ДЭЛЪУ ДЫПСЭУНЩ
Алыхьым и лэжьакІуэ пэжхэр гуфІэт я зэхуаку дэлъа зэкъуэтыныгъэр зэрызэтеувэжам щхьэкІэ икІи адэкІи жыджэру хъыбарыфІыр зэрагъэІуфынум щхьэкІэ. Ауэ зэман гугъухэм щыгъуэ, 1917-нэ гъэм щыщІэдзауэ 1919-нэ гъэм нэс, языныкъуэ Библием и КъэхутакІуэхэм организацэр къагъэнащ. Дауэт абыхэм уазэрыдэІэпыкъу хъунур?
1920-нэ гъэм, мэлыжьыхьым и 1 «ХъумакІуэ чэщанэ» къыдэкІам «Будем жить мирно» жыхуиІэ статьяр итащ. Абы мыпхуэдэ псалъэ гуапэхэр итащ: «Дэ шэч къытетхьэкъым Зиусхьэным и къарур зиІэхэм псоми... япэм ящІа щыуагъэхэр ящыгъупщэжу... зэгъусэу икІи зэкъуэту зэрыпсэуным».
Куэдым а псалъэ гуапэхэр я гум нэсри къагъэзэжащ. ЗэщхьэгъуситІым къатха письмом мыпхуэдэ псалъэхэр итащ: «НэгъуэщІхэм хъыбарыфІыр щагъэІум, дэ илъэсым щІигъукІэ зыри дымыщІэу дыщысащ. Сыту Іейуэ дыщыуа! [...] Дэ дыщогугъ афІэкІа зэи гъуэгум дытемыкІыну». ХъыбарыфІыр зыгъэІуу щІэзыдзэжа къуэш, шыпхъухэм лэжьыгъэ куэд къапэщылът.
«ZG» ЯГУЭШ
1920-нэ гъэм, мэкъуауэгъуэм и 21-м Библием и КъэхутакІуэхэм «ZG» тхыгъэр ягуэшын щхьэкІэ кампание ирагъэкІуэкІын щІадзащ. «ZG» — обложкэ лантІэ зытелъ «Завершенная тайна» тхылъыращa. Складым «ZG» тиражыр куэду щІэлът, сыт щхьэкІэ жыпІэмэ 1918-нэ гъэм «Завершенная тайна» тхылъыр бгуэш мыхъуну къэрал унафэщІхэм унафэ къыдагъэкІат.
Тхылъхэр зыгуэшхэм нэмыщІ кружокхэм хэт дэтхэнэ зыри а кампанием хэтыну къыхураджэт. 1920-нэ гъэм, мэкъуауэгъуэм къыдэкІа «Бюллетеным»b итащ: «И гъащІэр Алыхьым и ІэмыщІэ изылъхьа [псым зыщІэзыгъэуа] дэтхэнэ зыми, ар [кампанием] хэтыфыну щытмэ, а лэжьыгъэр и гум къыбгъэдэкІыу ищІэн хуейщ. А кампанием фыщыхэтым деж мы псалъэхэр зыщывмыгъэгъупщэ: „Сэ си мурадыр — ‚ZG‘ сгуэшыныращ“». Э́дмунд Ху́пер зэрыжиІэжамкІэ а кампаниер щекІуэкІам щыгъуэ куэдыр япэ дыдэу унэ-унэкІэ хъыбарыфІ гъэІуным хэтащ. Абы нэмыщІ абы жиІащ: «Дэ къыдгурыІуэу щІэддзат Іуэху едгъэжьар дызэримыгугъауэ лэжьыгъэшхуэу зэрыщытыр».
ЕВРОПЭМ ЩРАГЪЭКІУЭКІ ЛЭЖЬЫГЪЭМ ЗЭХЪУЭКІЫНЫГЪЭХЭР ХАЛЪХЬЭ
Япэ дунейпсо зауэшхуэр щекІуэкІа илъэсхэм нэгъуэщІ къэралхэм щыІэ Библием и КъэхутакІуэхэм запыпщІэну гугъу зэрыхъуам къыхэкІкІэ, Рутерфорд мурад ищІащ ахэр игъэгушхуэну икІи абыхэм хъыбарыфІ гъэІуным пыщІауэ лэжьыгъэ ирагъэкІуэкІым зэхъуэкІыныгъэ хилъхьэну. Абы къыхэкІкІэ 1920-нэ гъэм, шыщхьэІум и 12-м Рутерфорд нэгъуэщІ къуэшиплІ и гъусэу гъуэгу теувэри, Великобританиемрэ нэгъуэщІ къэралхэмрэ кІуащ.
Рутерфорд Египтым щыщыІам
Рутерфорд Великобританием щыкІуам щыгъуэ Библием и КъэхутакІуэхэм конгрессищрэ зэІущІэу 12-рэ ирагъэкІуэкІащ. ИкІи абыхэм Рутерфорд псалъэ гъэхьэзыра щыжиІащ. А зэІущІэхэм псоми къекІуэлІахэм я бжыгъэр цІыху 50 000 хуэдиз хъут. А къуэшхэр абы зэрыкІуам кърикІуа фІыгъуэхэм теухуауэ «ХъумакІуэ чэщанэм» итащ: «Къуэш, шыпхъухэр хуабжьу гушхуащ икІи къару зрагъэгъуэтыжащ. Лъагъуныгъэмрэ хъыбарыфІ гъэІунымрэ ахэр нэхъ зэкъуэт ищІащ. Гукъыдэж зимыІэхэм я гум гуфІэгъуэр из хъуащ». «Нобэ псэухэм щыщу мелуан бжыгъэ хъу цІыхухэр зэи лІэнукъым» жыхуиІэ псалъэр Рутерфорд Париж щыжиІауэ щытащ. А псалъэр щыжиІа залым апхуэдизу цІыху куэд къекІуэлІати, тІысыпІэ иІэжтэкъым. ЗэІущІэр иуха иужь нэхъыбэ къащІэну зэрахуейр цІыху щищым жаІащ.
Рутерфорд Лондон дэт Ройял-Алберт-Холл щыжиІа псалъэ гъэхьэзырам къызэрырагъэблэгъа плакатыр
КъыкІэлъыкІуэ тхьэмахуэхэм Рутерфордрэ абы и гъусэхэмрэ Афинэ, Каир, Ерусалим къалэхэм кІуащ. А щІыпІэм щыпсэу цІыхухэм пэжыр яфІэгъэщІэгъуэн хъун щхьэкІэ, абы Ерусалим пэмыжыжьэу щыт Рамалла́х къалэм литературэхэр зыщІэлъ склад щызригъэпэщащ. Абы иужь Рутерфорд Европэм игъэзэжри, литературэ щытрадзэну центральноевропейскэ филиал Швейцарием щиухуащ.
ЗАХУАГЪЭ ХЭМЫЛЪУ КЪЫЗЭРЫТХУЩЫТЫР ЖЫДОІЭ
1920-нэ гъэм, бжьыхьэм Библием и КъэхутакІуэхэм «Золотой век» журналым и 27-нэ номерыр традзащ. А журналым мыхьэнэшхуэ иІэт, сыт щхьэкІэ жыпІэмэ 1918-нэ гъэм Библием и КъэхутакІуэхэр къызэрырахуэкІыу щытам теухуауэ абы итт. «Линкор» жэщи махуи лажьэт икІи а журналым и экземпляру мелуаниплІым щІигъу традзащ.
Эмма Мартин и сурэтыр (полицэм и архивым щыщщ)
А журналым и фІыгъэкІэ абы еджэхэм къащІащ Эммэ Ма́ртин зэрагъэтІысам теухуауэ. Ди шыпхъу Эммэ Сан-Бернардино́ (штат Калифорние, США) тхылъ щигуэшт. 1918-нэ гъэм, гъатхэпэ мазэм и 17-м ди шыпхъу Эммэ, ди къуэш Эдуард Хамм, Эдуард Сонненбург, Эрнест Стивенс сымэ Библием и КъэхутакІуэхэм я зэІущІэм щыІащ.
А зэІущІэм иджыри зы цІыху къэкІуат, ауэ ар къыщІэкІуам и щхьэусыгъуэр Библием итыр къищІэну аратэкъым. ИужькІэ абы мыпхуэдэу жиІащ: «Сэ абы прокурорым сигъэкІуауэ арат, Библием и КъэхутакІуэхэр зэрагъэкъуэншэн гуэр къэзгъуэтын щхьэкІэ». ИкІи абы къилъыхъуар къигъуэтащ — «Завершенная тайна» тхылъыр. Махуэ зыбжанэ дэкІри ди шыпхъу Эммэ, ди къуэш Хамм, Сонненбург, Стивенс сымэ яубыдащ. Ягуэшыну зыхуимыт тхылъ ягуэшауэ ахэр ягъэкъуэншащ икІи шпиону жаІащ.
Эммэрэ къуэшищымрэ къуаншэу жаІэри, илъэсищ тралъхьащ. А унафэр ирагъэхъуэжын щхьэкІэ мызэ-мытІэу абыхэм судым зыхуагъэзащ. Іэмал яІахэр псори къагъэсэбэпами, абы зыри къикІакъым икІи 1920-нэ гъэм, накъыгъэм и 17-м ахэр ягъэтІысащ. Ауэ куэд мыщІэу абыхэм я Іуэхум фІыкІэ зихъуэжащ.
1920-нэ гъэм, мэкъуауэгъуэм и 20-м Сан-Франциско щекІуэкІа конгрессым Рутерфорд а Іуэхугъуэм теухуауэ щыжиІащ. КъекІуэлІахэм а шыпхъумрэ къуэшищымрэ я Іуэхур я гум щІыхьати, абыхэм США-м и президентым телеграммэ хурагъэхьащ. Абыхэм ятхащ: «Дэ шэч къытетхьэкъым Эммэ Мартин шпиону жаІэу, пцІы зэрытралъхьам... УнафэщІхэм тепщэныгъэ яІэм зэрырагъэлеяр дэ хабзэншагъэшхуэу къыдолъытэ... Эммэ Мартин пцІы тралъхьэри тутнакъым ягъэтІысащ».
ЕтІуанэ махуэм президент Ву́дро Ви́льсон унафэ ищІащ ди шыпхъу Эммэрэ къуэшищымрэ къаутІыпщыжыну. Къамылэжьауэ ахэр тутнакъым зэрырагъэсам кІэ къыхуэкІуащ.
1920-нэ гъэм и кІэм Библием и КъэхутакІуэхэм щІэгуфІэн щхьэусыгъуэ куэд яІэт. Дунейпсо Іуэху зехьэпІэм щыгъэзэщІэн хуей лэжьыгъэр кІуэ пэтми нэхъыбэ хъут икІи цІыхухэм гугъуехь яІэхэр Алыхьым и Пащтыхьыгъуэм фІэкІа нэгъуэщІым зыми зэрыхуэмыгъэкІуэдыным теухуа хъыбарыр Библием и КъэхутакІуэхэм зэи хуэмыдэу жыджэру ягъэІут (Мт. 24:14). Ауэ 1921-нэ гъэм Пащтыхьыгъуэм теухуа пэжыр нэхъ иныжу ягъэІуну къапэщылът.
a «Завершенная тайна» тхылъыр «Исследования Писания» серием и ебланэ тхылъщ. Обложкэ лантІэ зытелъ «ZG» тхылъыр 1918-нэ гъэм, гъатхэпэ мазэм и 1 къыдэкІын хуея «ХъумакІуэ чэщанэм» и пІэкІэ традзащ. «Z» хьэрфым «Сионская сторожевая башня» жиІэу арат (английскэбзэкІэ Zion’s Watch Tower), «G» хьэрфыр английскэ алфавитым ебланэу зэрыщытым къыхэкІкІэ, ар ебланэ тому зэрыщытыр къигъэлъагъуэт.
b Иджыпсту абы и пІэкІэ «Ди гъащІэмрэ лэжьыгъэ лъапІэмрэ» жыхуиІэ дызэрылажьэ тхылъыр къыдогъэсэбэп.